Прекрасної осені в кожну школу приходить учительське свято. Це час, коли шелестить падолист і снує у полі мереживо бабиного літа, перед вікнами будинків пломеніють чорнобривці, жоржини та айстри, немов дарують весь жар своєї любові нашим вчителям.

 Блищать ранкові роси... Учителі... Це Вам вони дарують свої перли краси – прийміть  їх.

            Усміхаються сонячні зайчики на шибках вікон рідної школи... Учителі.. Це Вам вони дарують сонячну днину серед дощової осені.

 Листя з клена падає, тулиться до землі... Учителі... Це Вам воно устеляє шлях до школи барвистим покривалом – пройдіться по ньому, і Ви відчуєте, що таке щастя.

Мерехтять зорі... Учителі...Це Вам вони дарують свої ясні ночі.

 Світить місяць... Учителі... Це для Вас він готовий не спати цілу нічку.

 Плаче хмарка...Учителі... Це вона просить в Вас пробачення від імені усіх учнів, які образили Вас.

            Дзвенить дзвоник... Учителі ... Це він дякує Вам за знання, які Ви даєте учням.

 І як шкода. Що небо одне, що тільки раз на рік буває таке чудове свято. Як День Учителя, Ваш день.