Чорнобиль не має минулого часу!
Тривогою та болем наповнені наші серця сьогодні. Болем за нашу землю, яку і досі зрошують смертоносні кислотні дощі, за отруєні хімічними відходами ріки, за небо з озоновими дірами, за вирубані ліси. Тривогою – за майбутнє життя. Стогне дзвін. Та найгіршими нотами звучать у ньому голоси Чорнобильської катастрофи, яка ніколи не зітреться з людської історії, не згасне у віках.
26 квітня в нашій школі протягом дня було проведено ряд заходів щодо відзначення 30 – ї річниці аварії на Чорнобильській АЕС. День розпочався з виховних годин, які провели всі класні керівники, було організовано перегляд відеофільму, проведено вечір - спомин про трагедію Чорнобиля, вечір-зустріч з ліквідаторами лиха.
Полин-трава … Стародавнє містечко серед лісів і ланів пригорнулося до світлої Прип'яті. А сьогодні це мертва зона… Про жахливу подію важко забути, страх проймає душу при згадці про мільйони загиблих людей, особливо молодих, які помирають повільно, але в тяжких муках. Ще багато століть ця трагедія буде нагадувати про себе.
Ранок… Чорний ранок…
26 квітня - День пам’яті, День скорботи і роздумів. Бо нам таки є над чим замислитись. Живемо на технологічному вулкані. Громадськість стурбована розбудовою існуючих АЕС, експлуатація яких не дає цілковитої гарантії безпеки для людей і природи. Чи не повториться трагедія в іншому місці? Чи стали ми більше шанувати рідну землю?
Ми будемо завжди пам’ятати про подвиг пожежників, щоб у потрібну хвилину стати на захист, прийняти правильне рішення, насамперед, думати про тих, хто нас оточує, а не про себе; бути чесними і сміливими, бути людьми, гідними свого народу, і не зганьбити його; берегти і любити рідну землю.
Учні школи запалили поминальну свічку – свічку надії. І нехай це полум’я свічок у наших душах зіллється в одне полум’я віри. Ми будемо жити!
Схилімо свої голови перед усіма, кого сьогодні вже немає з нами, перед тими, хто ціною власного життя дав шанс на життя мільйонів.
Мимоволі хочеться гукнути: Люди! Схаменімося! Дзвони Чорнобиля б'ють на сполох ! І, як писав Хемінгуей, не питайте, по кому дзвін, по кожному з них.
О Боже Великий, наш Боже, наш Боже!
Дай впевненість на радість, умнож наші сили,
Аби підняли ми обпалені крила,
Щоб швидше минувся час лиха й випроби,
Щоб змився дощами пекельний Чорнобиль…
Урятований світ – найкращий пам’ятник тим хто загинув у чорнобильському пеклі. Пам'ятаймо про них і робімо усе, щоб ніколи не падала на землю гірка зірка Полин…
Тетяна Слобожан
Фотогалерея: Чорнобиль не має минулого часу!
