Прости нас, пам'яте прости
28.11.2019 13:22
На виконання указу Президента України «Про заходи у зв'язку з роковинами Голодомору 1932 - 1933 років в Україні» та з метою гідного вшанування пам'яті жертв голодоморів в Україні, патріотичного виховання підростаючого покоління в Лісівщинській СЗШ І-ІІІ ступенів імені О.Дубінчука було проведено виставку стіннівок, оформлено виставку тематичної літератури «Забуттю не підлягає». Ще зранку, 22.11.2019 року, відбулось вшанування пам'яті безневинно померлих українців у 1932-1933 роках біля пам’ятника Жертвам Голодомору в с.Ковалі. Звертаючись до учнів школи, директор Власюк Таїса Василівна закликала всіх зберегти пам'ять про трагічні сторінки історії нашої держави для майбутніх поколінь та замислитися про той непереборний жах, який охоплює людину в момент, коли дитина просить у матері їсти, а навіть малесенького шматочка хліба немає, про нестерпний біль від втрати рідних... Класними керівниками та вчителем історії було проведено тематичні виховні години, на яких було проінформовано здобувачів освіти, що у ХХ сторіччі українці пережили три голодомори: 1
"Згадайте нас - бо ми колись жили.
Зроніть сльозу і хай не згасне свічка!
Ми в цій землі житами проросли,
Щоб голоду не знали люди вічно."


921-1923, 1932-1933 і голод 1946-1947 років. Утім, наймасштабнішим був Голодомор 1932-1933 років - геноцид українського народу, здійснюваний тоталітарним комуністичним режимом СРСР. Голодомору передувала насильницька колективізація сільських господарств, "розкуркулення" селян, хлібозаготівельна кампанія, масовий терор на селі. Терор голодом, що діяв в Україні протягом 22 місяців, - це свідома і цілеспрямована політика сталінського уряду, стратегія і тактика якої виконувалася, починаючи з 1928 року. Ця карально-репресивна акція була спрямована на упокорення українського селянства, знищення самостійних селянських господарств - соціально-економічних підвалин української нації. «Голодомор – Великий голод 1932-1933 років в Україні – забрав життя від 7до10 мільйонів ні в чому не винних людей та став національною трагедією для українського народу». І нагадувати про це – ніколи не зайве.