Ціна чужої війни
Була війна жорстока і кривава.
Горів вогонь і забирав життя.
Учасникам боїв довічна буде слава!
І вічна пам'ять тим, хто йшов без вороття!
Що таке війна? Для мільйонів людей це слово має присмак горя, крові, сліз.
Чи бувають у війнах переможці? Навряд, бо війна – це смерть, яка забирає в людини найдорожче – її життя; бо війна – це каліцтво, як духовне, так і фізичне; бо війна – справжнє пекло. Можна відбудувати дороги, звести нові міста, зорати поле і посіяти зерно, відродити економіку. Але примусити битися серця тих, хто безвинно загинув, неможливо; залікувати зранену душу, не залишивши на ній рубців, – неможливо; не бачити страхітливих снів, коли йдеш у бій і втрачаєш друга, – неможливо.
16 лютого 2016 року учні 9 класу Лісівщинської середньої загальноосвітньої школи І-ІІІ ст. ім.О.Дубінчука провели вечір-реквієм «Ціна чужої війни», присвячений всім воїнам-інтернаціоналістам.
На захід були запрошені учасники бойових дій в Афганістані, учні 9-11 класів, вчителі та батьки.
Радянський Союз вплинув на життя більше 30-ти країн. Починаючи 1917 року до розпаду Радянського Союзу не було і дня, коли б радянські воїни не брали участь у військових конфліктах за межами союзу. Під час цих конфліктів загинуло більше 20 млн. людей. Це не враховуючи Другу Світову війну. Серед них є і українці, які перебували на службі в радянській армії. І не тільки. Наприклад, під час революції в Угорщині у 1956 році українці були по обидва боки. Ці війни завжди болем відгукуватимуться в серцях наших співвітчизників.
25 грудня 1979 року радянські війська були введені в Афганістан. Розпочалася жорстока кривава війна, яка тривала майже 10 років. Афганська війна нам дала поняття «вантаж 200», афганська війна нам дала поняття «воїн-інтернаціоналіст», афганська війна розкрила очі нам і всьому світу, що стається, коли відправляють солдат воювати на чужу територію та за незрозумілі ідеї.
Своїми спогадами про криваві будні поділився вчитель фізичної культури Лісівщинської школи Власюк Олександр Олексійович, який не з книжок знає запах війни і, як ніхто, знає ціну миру. Він підкреслив, що тільки фізично загартована, сильна особистість може бути справжнім патріотом і захисником своєї держави.
Воїни-інтернаціоналісти. Вони – жива історія, свідки страшних подій, приклади людської мужності.
Шановні ветерани-інтернаціоналісти! Прийміть найкращі побажання. Щастя, здоров’я, успіхів у всіх ваших справах! Низько схиляємо голови перед матерями і вдовами воїнів, які героїчно загинули. Бажаємо всім миру, душевного спокою, злагоди, щастя, добробуту в нашому великому домі – Україні!
Класний керівник 9 класу
Олександра Ященко